Новий рік – це найкраще, найулюбленіше і саме довгоочікуване свято в році. Дорослі як маленькі діти чекають новорічних подарунків і мріють швидше прикрасити новорічну ялинку-красуню. Це можна зробити як завжди – прикрасити традиційними скляними кульками, але набагато приємніше змайструвати новорічні прикраси на ялинку своїми руками, отримавши від цього неймовірне задоволення. У кожному будинку знайдеться купа різних непотрібних речей. Це всякі намистинки, стрічки, яскраве пір’ячко, шматочки тканини, зіпсовані електричні лампочки і т. д. Саме с таких корисних-непотрібних речей можна створити оригінальні новорічні іграшки та прикраси для ялинки, що особливо сподобається вашим діткам.

          Сьогодні бібліотека ВДПУ представляє новорічні прикраси, які створила майстриня нашої бібліотеки Тукало Олена Михайлівна.

Наближається улюблене свято дітлахів – День святого Миколая. 19-го грудня чемні діти очікують гарного подарунка під подушку, а неслухняні стараються не бешкетувати, щоб раптом під подушкою не з’явилась березова різка.

Та однаково для всіх на День святого Миколая настає час чудес. Подарунки від Миколая отримують не лише діти, а й дорослі, літні люди, безхатченки та знедолені, бо в цей день диво повинно статися з кожним.

На відміну від Санти Клауса, Морозка чи Діда Мороза, святий Миколай був реальним чоловіком. Згідно з переказами, народився він близько 278 року у місті Патара, що в Туреччині. Миколай походив з багатої родини, але замість того, щоб насолоджуватись грішми та багатством, він вирішив роздати їх тим, кому вони потрібні.

Існує чимало легенд, як святий Миколай ходив по світу й допомагав біднякам, рибалкам, морякам, пекарям, студентам та дітям-сиротам. Через це Святого зараз вважають їхнім покровителем.

На День святого Миколая до знедолених приходить надія, до дітей – радість, до дорослих – віра в диво.

Діти пишуть листи до святого Миколая. Нині листи дуже відрізняються від тих, що були зазвичай. Від деяких на очі навертаються сльози. Якщо раніше вони просили іграшкову зброю, машинки на радіоуправлінні, скейт, цукерки, то цього року просять супересилу для ЗСУ, помочі в скрутну годину для наших воїнів, щоб додому повернулися друзі їхніх батьків — військові, які на сьогодні вважаються безвісти зниклими. Діти просять у Миколая перемоги, волі для України, хочуть, аби всі захисники та захисниці повернулися додому живі та здорові. Є кілька листів, де дітки просять, аби тато повернувся з війни живий. Ці прохання щоразу розчулюють до глибини душі. Дуже хочеться, щоб Миколай втілив усе це в життя.

Листи Миколаю пишуть навіть дорослі. Вони теж вірять у диво і просять, щоб Святий Миколай допоміг здобути якнайшвидше перемогу. Мрії українців — чудові. Вони окрилюють і знову доводять, що ми — незламна нація.

     У 1988 році американська Асоціація комп'ютерного обладнання оголосила 30 листопада Міжнародним днем захисту інформації (Computer Security Day). Метою Дня, який також відомий як День комп'ютерної безпеки, є нагадування користувачам про необхідність захисту їх комп'ютерів та всієї інформації, що зберігається в них.

    Проголошуючи День, Асоціація мала намір нагадати всім про необхідність захисту комп'ютерної інформації, а також звернути увагу виробників та користувачів обладнання та програмних засобів на проблеми безпеки.

1988 рік не випадково став родоначальником свята, саме в цей рік було зафіксовано першу масову епідемію мережевого «хробака», що отримав назву на ім'я свого творця — Морріса. Саме тоді фахівці замислилися про необхідність комплексного підходу щодо забезпечення інформаційної безпеки. Зокрема, повідомляється про розмір збитків при незахищеному обладнанні. Наприклад, збитки від комп'ютерного вірусу "I love you", запущеного в 2000 році, склали лише в Північній Америці мільярд доларів.

Захист інформації передбачає:

- встановлення антивірусних програм,

- встановлення міжмережевих екранів (Firewall),

- використання складних паролів,

- соціальну інженерію,

- фізичний захист інформаційних ресурсів та активів та інші заходи.

    Тому, друзі, бережіть себе та свої дані. А також уникайте поширення великої кількості особистої інформації!

     Відомий германіст з Тернопільського національного педагогічного університету Богдан Іванович Гінка передав в дарунок для бібліотеки нашого університету безкоштовно свої доробки - підручники та посібники з німецької мови у електронному вигляді, які ми розмістили на сайті нашої бібліотеки за посиланням https://library.vspu.edu.ua/html/arhiv_vidan.htm#podar. Деякі з них, як, наприклад, «Лексикологія німецької мови», є на сьогодні найкращою в Україні. Дуже вдячні Богдану Івановичу!

     Сьогодні рукоділля - це і хобі, і заняття, і корисна справа, і зняття стресу. Під час війни аби здолати стрес люди активніше почали займатися рукоділлям, особливо переселенці, жінки із тих територій, де ведуться бойові дії. Заняття з рукоділля в Україні допомагають дітям, підліткам та їхнім родинам відпочити від стресу далеко від дому.

    Останнім часом вироби ручної роботи набувають великої популярності. На сьогодні хендмейд вважають модним хобі. Працівники нашої бібліотеки теж мають таланти. Представляємо роботи Тукало Олени Михайлівни. Майстриня виготовляє брошки своїми руками Адже що може бути цікавіше, ніж власноруч зроблена прикраса, якої вже точно не буде ні у кого.

    Оскільки світ хендмейда прекрасний, неозорий і захоплюючий, Олена Михайлівна постійно вивчає, пробує щось нове, і, звичайно ж, прагне вдосконалювати те, чого вже навчилася. Спектр творчості майстрині незвичайно широкий. Вона займається декупажем, холодним фарфором, вишивкою, плетінням з паперових трубочек.

    «У будь-якій роботі величезну роль відіграють навички, – зауважує майстриня – А вони напрацьовуються тільки з досвідом. Вивчайте матеріал, із яким працюєте, експериментуйте, спілкуйтеся з майстрами-однодумцями, вірте в себе і тоді обов’язково все вийде».

 

 

Сьогодні ми представляємо роботи майстрині нашої бібліотеки Стопи Ірини Олександрівни. З паперових трубочок вона створює красиві і практичні вироби.

Плетіння з паперових трубочок використовує всі прийоми плетіння з лози або соломи, тому коріння технології йдуть з далекого минулого. Ідея використовувати замість лози папір належить східним майстрам, переважно з Кореї і Японії.

Плетіння з газетних трубочок – творчий процес, в якому майстер створює з газет дивовижні вироби, які майже не відрізняються на вигляд від звичайної плетінки з ротанга. Це можуть бути красиві коробочки, вази, шкатулки, кашпо, різні підставки і ще безліч цікавих і несподіваних речей.

Зовні вони нагадують вироби з лози. Настільки все щільно й надійно прилягає одне до одного. Але матеріалом є все-таки папір, точніше, паперові трубочки. З них і народжується краса, яку робить Ірина Олександрівна.

 

 

 

 СВІЧКА ПАМ'ЯТІ  

18 лютого 1952 року в Оклахомі (США) народився Джеймс Ернест Мейс, американський історик, політолог, журналіст, дослідник Голодомору в Україні.

Саме Джеймс Мейс був автором ідеї «Запали свічку пам’яті. Завдяки його дослідженням світ дізнався про Голодомор в Україні та його масштаби. Він був автором звіту комісії Конгресу США з вивчення Голодомору 1932-1933 років, в якому штучний голод вперше класифікували як геноцид. Зібрав всі документальні матеріали для книги Роберта Конквеста «Жнива скорботи. Радянська колективізація і Голодомор» (1986) (і був фактично співавтором книги, хоча його прізвища й немає на обкладинці), що мала велику популярність на Заході.

Батько Мейса походив з індіанського племені черокі, яке федеральний уряд у 1830-х змусив переселитися з корінних земель у Північній Кароліні й Джорджії до Оклахоми. Звідси й зацікавлення дослідника геноцидами. 

В Оклахомському університеті Джеймс здобув 1973 року ступінь бакалавра історії, після чого перейшов до Мічиганського університету, щоб спеціалізуватися на русистиці. Під впливом наставника — професора Романа Шпорлюка взявся за вивчення історії України. У 1978 році здобув диплом магістра гуманітарних наук. У 1981-му Джеймс Мейс захистив докторську дисертацію «Національний комунізм у Радянській Україні 1919-1933 рр.». Коли у 1986-му за наполяганням української діаспори була створена Комісія Конгресу США із вивчення голоду 1932-1933 років, чотири роки організовував її діяльність. Джеймс Мейс був професором політології Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Джеймс Мейс мешкав у скромній оселі на Троєщині, потерпав від типового для пострадянської України «совка» й криміналітету, часто стикався з нерозумінням – у тодішній Україні було занадто мало однодумців. Але на всі питання, що робить він, американець, в Україні, відповідав: «Ваші мертві обрали мене».

Помер 3 травня 2004-го в Києві, похований на Байковому кладовищі. Посмертно нагороджений орденом Ярослава Мудрого ІІ ступеню. За два роки після смерті історика український парламент таки визнав Голодомор геноцидом.

Бібліотека ВДПУ Відео екскурсія з директором

Бібліотека ВДПУ. Відео-екскурсія з директором

Library VSPU. Brief overview

Бібліотека ВДПУ. Короткий огляд