вівторок, 2 жовтня 2018 р.



Пролітають роки, довго тягнуться миті...
Скільки їх відійшло, скільки вже пережито.
Забувається зле, марнослав’я минає,
Залишається те, що серця зігріває.

Непомітно зерно засівається в душі – 
Вчителі – сіячі, а рілля – їхні учні.
І отак – без кінця, і отак – день за днем
Йдуть за плугом вони віковічних проблем.
...
Ми вклоняємось Вам за усі покоління, 
За зернину в душі, за проросле насіння.
(Олеся ОВЧАР)




Немає коментарів:

Дописати коментар

Бібліотека планує розмістити тут флеш-інфо

МЕТА БЛОГУ:

- Неформальний контакт з користувачами бібліотеки
- Публікація фото та відеоматеріалів
- Знайомство з новинами бібліотечного життя
- Публікація цікавих фактів
Знайомтесь з нашими матеріалами на блозі

Залишайте коментарі