2022
КНИГИ ЮВІЛЯРИ 2022
2 0 2 1 Р І К
Бібліотека рекомедує:
З кращих книг зарубіжних
письменників - 2020 рік
Делія Оуенс. «Там,
де раки співають»
Протягом багатьох років чутки про Болотну Дівчинку переслідували
Барклі-Коув, тихе містечко на узбережжі Північної Кароліни. І коли в Наприкінці
1969-го знайшли тіло Чеза, місцевого плейбоя, жителі містечка відразу ж запідозрили
Кіа Кларк, дівчину, що самітницею мешкала на болотах з раннього дитинства.
Чутлива і розумна, Кіа і справді називає своїм будинком болото, а друзями -
болотних птахів, риб, звірів. Але коли настає пора дорослішання, Кіа відкриває
для себе зовсім іншу сторону життя, в ній прокидається бажання любити і бути
коханою. І Кіа з радістю занурюється в цей невідомий новий світ – поки не
відбувається немислиме
Яна Вагнер. «Живі люди»
Звичного світу більше немає, він звузився до стін найближчого
будинку. Хто там – живі або мертві, друзі чи вороги? Людина людині –рятівник
або вовк? У замкнутому просторі звуки робляться різкішими, фарби яскравішими, а
емоції загострюються до межі. Ревнощі, страх, лють переростають самих себе. Чи
є шанс у любові, ніжності, подяки? Анна в одній клітці з тими, хто їй дорожче
всього на світі, але й ті, яких вона колись уникала щосили, теж з ними.
А це вже її особистий апокаліпсис. «Апокаліпсис від Анни»...
Джоанн Харріс. «Суничний злодій»
"Кішка перетнула
твою стежку в снігу і Занявкали. Дув Хуракана" – ці слова постійно звучать
в голові Віан Роше, яку долають страхи і побоювання. В сонне містечко Ланскне
прийшов вітер змін, який, здається, ось-ось понесе з собою частинку її серця.
Все почалося зі смерті нелюдимого старого Нарсіса, що тримав
на площі квітковий магазин. Він раптово залишив Розетт, молодшійї доньці Віан,
суничний ліс на кордоні своїх угідь. Розетт – незвичайна дівчинка, особлива,
каже пташиною мовою, малює і теж чує поклик вітру. Вже вона-то збереже ліс.
Однак заповіт Нарсіс і його спадщина, як виявилося, приховує куди більше
таємниць...
«Пані Кім Чжі Ен,
народжена в 1982 році»
Кім Чжі Ен – одне з найпоширеніших корейських імен для цілого
покоління. Таким чином, героїня цього роману – фактично будь-яка сучасна
південнокорейська жінка, чия мати після її народження була змушена вибачатися
перед батьками чоловіка за те, що її дитина –дівчинка.
У цьому романі Кім Чжі Ен проходить шлях від дитинства до
материнства і розповідає свою історію чоловікові-психіатру, типовому
громадянину своєї країни. Кім Чжі Ен стикається з глибоко вкоріненою дискримінацією
на кожному етапі свого життя, і це глибоко вражає, оскільки у міжнародної
спільноти Південна Корея вже багато років асоціюється з високорозвиненою,
прогресивної культурою…
Андре Асіман. «Знайди мене»
Андре Асімана називають одним з найважливіших романістів
сучасності. «Знайди мене» – довгоочікуване продовження його бестселера «Назви
мене своїм ім'ям», який підкорив мільйони читачів в усьому світі.
Роман оповідає про трьох героїв – Еліо, його батька Семюеля і
Олівера, які, навіть через багато років, так і не забули про події одного
далекого літа в Італії. Тепер їх долям судилося переплестися знову.
Кращі дитячі книжки 2020 року
(перехід через банер)
Бібліотека презентує віртуальний перегляд
вибраних книг ювілярів 2021.
Для ознайомлення з переглядом - натискайте на зображення
ПИСЬМЕННИКИ-ЮВІЛЯРИ 2021
БІБЛІОТЕКА РЕКОМЕНДУЄ
КНИГИ-ЮВІЛЯРИ 2021
ІЛЛЯ ІЛЬФ, ЄВГЕН
ПЕТРОВ
«ЗОЛОТЕ ТЕЛЯ»:
ДО 90-РІЧЧЯ З ЧАСУ
НАПИСАННЯ:
ВІРТУАЛЬНА
ЕКСПРЕС-ВИСТАВКА
АВТОРИ
Ільф і Петров — радянські письменники-співавтори. Обидва уродженці міста Одеси. Автори широко відомої у світі дилогії про харизматичного шахрая на ім'я Остап Бендер.
Ілля Ільф – Ієхієл-Лейб Арнольдович Файнзільберг, 1897–1937 рр.
Євген Петров – Євген Петрович Катаєв, 1902–1942 рр., брат відомого радянського письменника Валентина Катаєва.
Творча співдружність Ільфа і Петрова почалась у 1927 році з роботи над сатиричним романом «Дванадцять стільців», яка здобула популярність серед читачів, але не отримала визнання критиків.
У тому ж році вони випускають «Світлу особистість», пишуть «Тисячу і один день, або Нову Шахерезаду» і починають роботу над циклом «Незвичайні історії з життя міста Колоколамска».
Останньою роботою авторів стала повість «Одноповерхова Америка», в якій вони розповіли про свою подорож до США під час Великої депресії. В ній вони задокументували свої пригоди з притаманним їм гумором, а також виклали власні враження про людей, життя та устрій американського суспільства. І не приховували схвальних відгуків відносно того, що їм сподобалося.
РОМАН
У 1931 році було опубліковано продовження «Дванадцяти стільців», під назвою «Золоте теля». Після виходу другої книги, дилогія отримала міжнародну популярність.
СЮЖЕТ
В основі сюжету — подальші пригоди головного персонажа «Дванадцяти стільців» Остапа Бендера, що відбуваються на фоні картин радянського життя початку 1930-х років.
Твір було опубліковано в журналі «30 днів» (1931, № 1—7, 9—12). З травня 1931 року «Золоте теля» друкували в паризькому журналі в еміграції «Сатириконъ».
Перше окреме видання вийшло 1932-го року англійською мовою у США (видавництво Farrar and Rinehart Incorporated, Нью-Йорк). Перше книжкове видання російською мовою з'явилося 1933-го року.
За версією В. Катаєва, який по суті є одним із співавторів роману, обидва романи являють собою збірки фейлетонів, досить умовно об'єднаних спільною сюжетною лінією. Будь-який з фейлетонів міг би бути вилученим та замінений іншим, без суттєвих втрат для розвитку сюжету.
ЖАНР — крутійський роман, соціальна сатира, роман-фейлетон.
Ряд цитат із «Золотого теля» перетворились на крилаті вислови. Серед них найбільш відомих:
«Вже я так влаштую, що він свої гроші мені сам принесе, на блюдечку з блакитною облямівкою»
«Я, звичайно, не херувим. У мене немає крил, але я шаную Кримінальний кодекс. Це моя слабкість"
«Фінансова прірва - найглибша з усіх прірв, в неї можна падати все життя …»
«Ви, я бачу, безкорисливо любите гроші …»
«Дивно, з таким щастям - і на волі»
«У мене є всі вульгарні ознаки закоханості: відсутність апетиту, безсоння і маніакальне прагнення складати вірші»
Роман викликав неоднозначну реакцію в літературній спільноті. Полеміка розгорнулася навколо образів Остапа Бендера, що, на думку рецензентів, зображений надто приємним персонажем, і Васисуалія Лоханкіна, у якому низка критиків помітила карикатуру на російського інтелігента.
ГОЛОВНИЙ ГЕРОЙ
Остап Бендер — спритний шахрай, добре обізнаний з психологією радянських громадян, але принциповий противник радянської колективістської ідеології. Після невдалої погоні за багатством мадам Пєтухової і замаху на життя, висвітленими у попередньому романі «Дванадцять стільців», він знову залишився без грошей. Остап знайомиться з Шурою Балагановим, який видає себе за «сина лейтенанта Шмідта», і дізнається від нього про підпільного мільйонера Олександра Івановича Корейка. «Великий комбінатор» Бендер вирішує відібрати в нього частину грошей — оскільки йому відомі «400 порівняно чесних способів» це зробити…
ПЕРСОНАЖІ РОМАНУ
• Шура Балаганов (улюблений син лейтенанта Шмідта, бортмеханік, уповноважений по копитах)
• Паніковський, Михайло Самуїлович (людина без паспорта, гусокрад, порушник конвенції, кур'єр контори «Роги і копита»)
• Козлевич Адам Казимирович (водій «Антилопи Гну»)
• Корейко Олександр Іванович (підпільний радянський мільйонер)
• Зося Синицька
• Зіцголова Фунт
• Ребусник Синицький, дід Зосі
• Васисуалій Лоханкін … та інші мешканці «Воронячої слобідки»
Основне місце дії роману — місто Чорноморськ. Воно не має нічого спільного із сучасним Чорноморськом, який на момент написання «Золотого теля» був хутором Іллічівським. Під цією вигаданою назвою Ільф і Петров насправді описали добре знайому їм Одесу.
Художники Кукринікси - творчий колектив художників-графіків і живописців, в який входили дійсні члени Академії мистецтв СРСР, народні художники СРСР, Герої Соціалістичної Праці Михайло Купріянов (1903-1991), Порфирій Крилов (1902-1990) і Микола Соколов (1903-2000) створили прекрасні ілюстрації до роману.
У прикінцевих главах дія розгортається у неназваній середньоазійській республіці. Судячи з опису тубільців-кочівників, мова йде, скоріше за все, про Казахстан.
Незважаючи на загальновизнаний сатирично-гумористичний характер роману, в ньому також присутні досить глибокі соціологічні узагальнення щодо передумов виникнення шахрайства в Радянському Союзі в 1920-х роках.
З одного боку автори сміливо висміють недоліки радянської економіки і відверте лицемірство радянської системи, з іншого - Ільф і Петров завершують твір своєрідним панегіриком на честь нового порядку, в якому немає сенсу накопичувати індивідуальні багатства і де найкраще почувають себе прості робітничі люди.
ЦІКАВІ ФАКТИ:
- Літературний герой Паніковський не мав документів і лише згадував дореволюційний Київ, тож паспорт і прописку «Паніковський» отримав лише за рішенням Київської міської держадміністраціії у 1998 році.
- В 1998 р., в Києві, на Прорізній вулиці був встановлений пам'ятник Паніковському.
- 2002 р. - у Бердянську відкрили пам'ятник «дітям лейтенанта Шмідта» — Остапу Бендеру і Шурі Балаганову.
- Поширена думка, яку підтримав сам Валентин Катаєв, що прототипом Остапа Бендера став Осип (Остап) Беньямінович Шор, одеський авантюрист, а потім інспектор карного розшуку, що мав «атлетичну статуру і романтичний, чисто чорноморський характер». Згідно дослідженням журналістів, в 1918-1919 роках Осип, повертаючись з Петрограда до Одеси, здійснював різні комбінації:
- представився художником і влаштувався на агітаційний волзький пароплав;
- слабо вміючи грати в шахи, назвався гросмейстером;
- видав себе за агента підпільної антирадянської організації і провів зиму у пухленької жінки, даючи надію на швидке одруження.
У 1937 році Шор потрапив на п'ять років до таборів, а під кінець життя працював провідником потягів далекого слідування і помер в 1978 році.
- Проте є думка, що прототипом Бендера був сам Катаєв. «Катаєв приблизно так виглядав, приблизно так жартував. До речі, на портреті Остапа Бендера, в першому книжковому виданні - Валентин Катаєв.
- Валентин Катаєв стверджував, що «всі без винятку персонажі написані з натури, з знайомих і друзів, а один навіть з мене самого», маючи на увазі інженера Брунса з «голосом пустотливого карапуза» і його дружину Мусика.
- В одній з версій роману великий комбінатор жертвує гроші Корейко державі і повертається до Зосі.
- Деякі заздрили популярності роману: в 1932 році група співробітників журналу «Крокодил» заявила, що Ільф і Петров «знаходяться в процесі блукань і, не зумівши знайти правильного орієнтування, працюють в холосту»: подібна заява по тодішніх часах вже була небезпечною.
- За словами письменника Віктора Ардова, виданню «Золотого теляти» допоміг Максим Горький, який, «дізнавшись про труднощі, звернувся до тодішнього наркома освіти РРФСР Бубнова і висловив свою незгоду з гонителями роману. І роман відразу був прийнятий до видання».
- Що ж стосується самої «воронячої слобідки», то в її описі точно відтворена атмосфера московської «комуналки» 1930-х років, де проживало сімейство Євгенія Петрова.
ФІЛЬМОГРАФІЯ
• 1968 — «Золоте теля», в головній ролі Сергій Юрський
• 1993 — «Мрії ідіота», в головній ролі Сергій Крилов
• 2006 — «Золоте теля», в головній ролі Олег Меньшиков
ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА:
1. Безносов, Є. "Памфлет, брызжущий весельем" [Текст] : [Особенности сатиры Ильфа и Петрова, 11 класс] / Є. Безносов // Зарубіжна література. – 2006. – Квітень (№ 15-16). – С. 27-32
2. Ільф І.,Петров Є. Дванадцять стільців. Золоте теля. Київ Дніпро. 1989г. – 605с.
3. Охрімчук, Р. Кілька критичних зауважень про школу-парк у м. Києві або Остап Бендер як конкурент Майстра [Текст] / Раїса Охрімчук // Початкова школа. – 2012. – № 3. – С. 46-48.
4. Старков Анатолий Николаевич. "Двенадцать стульев" и "Золотой телёнок" Ильфа и Петрова [Текст] : літературний огляд / А. Н.Старков. – М. : Худ. лит., 1969. – 119 с.
БІБЛІОТЕКА РЕКОМЕНДУЄ:
1. Золоте теля українською: аудіокнига. Частина 1. – URL: https://www.youtube.com/watch?v=9MhHMY0bm8k
2. Золоте теля українською: аудіокнига. Частина 2. – URL: https://www.youtube.com/watch?v=1-ChVgK63nw
УКРАЇНСЬКІ КНИГИ-ЮВІЛЯРИ
2021
ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ
«МИКОЛА ДЖЕРЯ»:
ДО 145-РІЧЧЯ З ЧАСУ
НАПИСАННЯ:
ВІРТУАЛЬНА
ЕКСПРЕС-ВИСТАВКА
«Писати
треба так, як люди говорять» І. Нечуй-Левицький
«Іван
Левицький – се великий артист зору, колосальне,
всеобіймаюче око України» І. Франко
ªªªªª
Іван Семенович Нечуй-Левицький (Левицький) (1838-1918)
видатний український письменник, перекладач, педагог.
Народився 25 листопада
1838 року в м. Стеблеві Київської губернії, в сім’ї сільського священика. У 7
років віддали в науку до дядька, який вчителював у духовному училищі при
Богуславському монастирі.
Церква Вознесіння Господнього на батьківщині письменника
У 14 років вступив до
Київської духовної семінарії, де навчався з 1853 по 1859 рік. У семінарії
захоплювався творами Т. Шевченка, О. Пушкіна та М. Гоголя.
Закінчивши
семінарію деякий час працював у Богуславському духовному училищі викладачем.
1861 року вступає до
Київської духовної академії. Не задовольняючись рівнем освіти в академії,
вдосконалює свої знання самотужки: вивчає французьку й німецьку мови, читає
твори української та російської класики, європейських письменників Данте,
Сервантеса та ін., цікавиться творами
прогресивних філософів того часу.
1865 року закінчує
академію із званням магістра, але відмовляється від духовної кар’єри й викладає
російську мову, літературу, історію та географію в Полтавській духовній
семінарії в гімназіях Каліша та Седлеця.
Одночасно з педагогічною
діяльністю починає писати. З 1873 року працює у Кишинівській чоловічій гімназії
викладачем російської словесності, де очолює гурток прогресивно настроєних
учителів. Потрапляє під таємний нагляд жандармерії.
1885 року І.
Нечуй-Левицький йде у відставку й перебирається до Києва, де присвячує себе
винятково літературній праці.
Автор численних
науково-популярних нарисів переважно на історичні теми, публіцистичних,
літературно-критичних і мовознавчих праць. Зокрема, «Українські гумористи й
штукарі» (1890), «Сорок п'яті роковини смерті Тараса Шевченка» (1906), «Сучасна
часописна мова в Україні» (1907), «Граматика української мови» в 2-х ч
(1914) та «Українська поезія».
До кінця життя І.
Левицький жив майже у злиднях, у маленькій квартирі на Пушкінській вулиці, лише
влітку виїздив до родичів у село або в Білу Церкву.
До
останніх сил працював, щоб завершити літературні праці. Останні дні провів на
Дегтярівці, у так званому «шпиталі для одиноких людей», де й помер без догляду
1918 року. Поховано його на Байковому кладовищі.
Окремі твори
Нечуя-Левицького перекладені молдовською, німецькою, польською, російською,
угорською та іншими мовами.
В 1968 р. у
Стеблеві відкрито будинок-музей Нечуя-Левицького. В 1993 засновано літературну
премію його імені.
ªªªªª
Іван Нечуй-Левицький збагатив українську літературу новими жанрами та
образними засобами. Серед його творів – короткі оповідання, нариси, великі
повісті й романи, побутові комедії, історичні драми, літературно-публіцистичні
статті, театральні рецензії, історичні та мовознавчі праці.
Письменник щедро використав мовні багатства усної
народної творчості та живої розмовної мови українського селянства, що
увиразнило художнє слово творів.
Він
є автором трьох романів «Хмари», «Над
Чорним морем», «Князь Єремія Вишневецький» та п’яти повістей «Дві московки»,
«Рибалка Панас Круть», «Причепа», «Микола Джеря» та «Кайдашева сім’я».
За
статистикою, Іван Нечуй-Левицький — один з найбільш читаних українських
прозаїків.
ªªªªª
Повість «Микола Джеря» є одним із визначних творів Нечуя-Левицького. Повість була написана 1876 року і присвячена українському
композитору, диригенту і громадському діячу Миколі Лисенку.
Вперше – вийшла друком в 1878 р. До нашого часу зберігся чорновий автограф повісті.
На вимогу цензури в перших публікаціях
повісті знято ряд соціально гострих місць, які письменникові так і не вдалося
поновити в наступних (прижиттєвих) виданнях
Жанр: соціально-побутовий.
Тема твору: у повісті на прикладі життя кріпака Миколи та його сім’ї
показано протистояння між покликанням людини до чогось високого та її буденними
обов’язками, які це покликання руйнують.
Ідея твору: показати незламний дух народу.
Основна проблематика твору: поміщики — кріпаки,
батьки — діти, духовне — матеріальне. Контраст
між покликанням людини до чогось високого та її щоденним життям, яке руйнує
такі прагнення.
Микола Джеря — молодий
хлопець.
«За Джериною
хатою, під старою грушею, на зеленій траві спав молодий парубок, підклавши під
голову білу свиту. Чорна смушева шапка скотилась з голови на траву. Парубок
підклав одну руку під голову, а другу одкинув на траву. Чорне волосся на
голові, чорні рівні брови дуже виразно блищали на білій свиті. Запалене лице
було гарне, але дуже молоде. Червоний пояс обвивавсь, наче гадюка, кругом
тонкого стану».
Він
любить волю й бажає волі, він жадає жити як людина – працювати, кохати, ростити
дітей. Він любить природу та життя.
Але
дійсність щоразу розбиває його надії. Він не може натішитись молодою коханою
дружиною Немидорою – осавул жене його на панщину. Він не може натішитися з
дитини – його дружину б'ють нагайкою: як посміла затриматися вдома після
пологів! Його поле чекає на женця, а він повинен працювати на панщині. І ось
зріє бунт. Жито сиплеться, а це означає найстрашніше — гине хліб, сім'я буде
голодувати. Микола Джеря не виходить на панщину.
Цей
вчинок не міг залишитися непокараним. Але Микола вже не може сприймати своє рабство
як дане від Бога. Із товаришами він утікає від пана. На той час то був
найпоширеніший протест проти панщини, бажання знайти іншу долю, щасливе життя.
Але від рабства й залежності не втечеш. На цукроварні, куди наймається Джеря,
умови ще жахливіші, ніж на панщині.
Жорстока
дійсність кріпацтва, жахливі картини життя промислових найманців, темне, бідне,
тваринне повсякденне життя — і на цьому тлі постають яскраві, світлі
особистості, незламний дух українського селянина, здорова душа людини, яку
можна вбити, але неможливо зігнути й примусити мекати, як вівцю.
Повість
актуальна ідо наших днів. Вона багаторазово перевидавалась, в т ч. і за
кордоном (Нью-Йорк, 1971 р. ). Серед останніх видань 2014 р.
ªªªªª
Цитати з книги:
«Небо — то якась здорова дивна книга, а зірки — то
якісь дивні слова, та тільки він не має хисту їх прочитать»
«Панське добро - то й наше добро, бо то наша праця, а земля Божа»
«Воля, бач, дорога
річ; за неї варт дорого заплатить»
«Твоє
ласкаве слово, твої карі очі чогось ніби стають мені за матір, за брата, за
все, що було мені на світі найлюбіше, наймиліше.
«Місток висить високо над Россю, прикований
залізяками до скель на обох берегах Росі. Під ним шумить і б’ється об каміння
біла водяна хвиля. Просто по Росі вгору видно високі скелисті покручені береги,
а там далі над самою скелею, що зветься Спас, стоїть церква серед зеленого
дерева, котру видно наче через кам’яні ворота».
ªªªªª
Цікаві факти про героїв твору та І. Нечуя-Левицького:
· Перший
варіант повісті письменник написав ще в 1866 р. Проте основний текст повісті
написано аж через десять років, в Кишиневі, де тоді Нечуй-Левицький працював вчителем чоловічої
гімназії.
· На
батьківщині письменника, в селі Стеблів, Богуславського району, біля музею
письменника встановлено пам’ятник героїні повісті «Микола Джеря» – Немидорі, з
написом «Зосталась Нимидора ніби удовою…
Все журилась та співала про милого…»
· В
повісті зображені картини природи, суконну фабрику, цукровий завод та
церкву з батьківщини письменника.
· В
містечку Стеблів, на берегах річки Рось, всіяних сірими валунами і скелями,
знімались фільми «Іван Нечуй-Левицький», «Толока», «Дударики», «Золоті Літаври».
ªªªªª
· Нечуй-Левицький
одним з першим переклав Біблію українською мовою. Півтора року він працював над
біблійними книгами, і в 1904 році Британське біблійне товариство опублікувало
переклад І. Нечуя-Левицького разом П. Кулішем та І. Пулюєм. Гонорар письменник
віддав на стипендії вбогим студентам.
· Нечуй-Левицький
мав низку дивацтв, наприклад, завжди ходив з парасолькою.
· Він
був надзвичайно пунктуальним. Щодня, у визначений час, ішов гуляти одним й тим
самим маршрутом: до Володимирської вулиці, потім
до фунікулера й назад Хрещатиком додому.
Спати лягав рівно о десятій, навіть із власного ювілею пішов спати, не
дослухавши вітальних промов.
· Іван
Нечуй-Левицький зовсім не вживав спиртного. Дуже не любив суперечок: після того
як доводилося з кимось посваритися, хворів по два тижні.
· Про
нього в Києві ходили анекдоти:
що журнали читав не регулярно, а весь комплект наприкінці року, і потім
переказував усім старі новини з тих журналів.
· Був
ярим противником вживання літери «ї».
Екранізації повісті:
·
1926 року з'явилася кіноадаптація
повісті «Микола Джеря». знята Йосипом Роною і Марком Терещенком.
·
2019 року, за підтримки Українського культурного фонду, почалися
зйомки фільму «Джеря». Режисером стрічки виступила Ірина Правило.
З читацьких відгуків на повість «Микола Джеря»:
«Хоч я люблю
сучасну літературу набагато більше класичної, але твори цього українського
автора читаю із задоволенням. Іван Нечуй-Левицький щиро любив свою країну і ця
любов відчувається в кожному рядку. Мені повість сподобалася, вона невелика але
життєва і показова, ось тільки залишає після себе гіркий присмак»
Використані джерела:
1.
Іван Нечуй-Левицький - Біографія (СКОРОЧЕНО). – URL: https://ukrclassic.com.ua/katalog/n/nechuj-levitskij-ivan/2283-ivan-nechuj-levitskij-biografiya-skorocheno
2.
Іван Нечуй-Левицький — Микола Джеря. – URL: https://www.ukrlib.com.ua/styslo/printit.php?tid=3506
3.
Цитати з книги І. Нечуй-Левицького «Микола Джеря». URL: https://www.livelib.ru/book/1000514813/quotes/~2#quotes»
4.
Стеблів – Батьківщина І. С. Нечуй-Левицького. –URL: https://ua.elenapuzatko.com/stebliv/
5.
Іван-Нечуй-Левицький. Микола Джеря: аудіокнига. – URL: https://www.youtube.com/watch?v=b1K-1mgvuaU
Бібліотека рекомендує:
Книжкові джерела:
1. У1 Н59
Нечуй-Левицький І. Микола
Джеря, Кайдашева сім'я та інші твори / І. Нечуй-Левицький. – Донецьк : БАО,
2009. – 384 с. : іл.
Примірники: всього:1 - НАУК.
АБОНЕМЕНТ.(1)
2. У1
Н59
Нечуй-Левицький, Іван Семенович. Микола Джеря : вибрані твори / І. С. Нечуй-Левицький ; худ. В. В.
Полтавець ; вступна стаття О.
Непорожній. – К. : Веселка, 1971. – 162 с. : іл. – (Шкільна бібліотека)
Примірники: всього:8 - ЧЗ
ЗАГАЛЬНА(1), НАУК. АБОНЕМЕНТ.(6), ЗБЕРІГАННЯ(1)
3. У1
Н59
Нечуй-Левицький, Іван Семенович. Микола Джеря : повісті, оповідання, нариси: для серед. та ст. шк. віку
/ І. С. Нечуй-Левицький ; упоряд. М. С. Грицюта, худ. М. Г. Богданець. – К. :
Веселка, 1988. – 351 с.
Примірники: всього:1 - НАУК. АБОНЕМЕНТ(1)
4. У1
Н59
Нечуй-Левицький, Іван Семенович.
Микола Джеря; Бурлачка; Кайдашева
сім'я : повісті / І. С. Нечуй-Левицький. – К. : Дніпро, 2001. – 428
с. – (Б-ка школяра)
Примірники: всього:2 - ЧЗ
ЗАГАЛЬНА(2)
Статті з періодичних
видань:
1. Кугай Ю. Використання ілюстрацій у процесі вивчення
творчості Івана Нечуя-Левицького / Ю. Кугай // Методичний пошук
учителя-словесника : зб. наук.-метод. статей студентів і магістрантів / за ред.
О. М. Куцевол, упоряд. Л. І. Федчук. – Вінниця : ТОВ "Ландо ЛТД",
2012. – Вип. 4. – С. 200-205
2. Турчин М. "Всеобіймаюче око" письменника
Нечуя: Крізь призму світогляду богослова Левицького / М. Турчин // Дивослово. –
2005. – № 7. – С. 14-17
3. Зарва Вікторія. "...Настане
золотий час рівності, знання й просвітності": ідеї просвітництва у творчості
Івана Нечуя-Левицького / В. Зарва //Дивослово. – 2009. – № 10. – С. 57-59.
4. Яковенко Т. Богуславське Надросся в житті та творах
Івана Нечуя-Левицького/ Тамара Яковенко //Українська мова й література в
сучасній школі. – 2012. – № 10. – С.
13-17. – Бібліогр.: 12 назв.
Книги про І.
Нечуя-Левицького та його творчість:
1. Власенко В. «Художня майстерність І. С.
Нечуя-Левицького» (Київ, 1980)
2. Івченко Р. «Іван Нечуй-Левицький : нарис
життя і творчості» (Київ, 1980)
3. Калинчук А. «Історичні романи І.
Нечуя-Левицького : особливості поетики» (Київ, 2012),
4. Хаврусь Л. «Любов і мрії мудрого Нечуя»
(Черкаси,2013)
5. «Стеблівcьке диво : літературно-краєзнавчі
розвідки» (Черкаси, 2014)
Віртуальна експрес-виставка однієї книги
Серія «Книги-ювіляри 2021»
Віктор Гюго «Собор Паризької Богоматері»
(Notre-Dame de Paris) :
до 190-річчя з моменту публікації
«Собор Паризької
Богоматері» – перший роман Віктора Гюго
і перший історичний роман французькою мовою. Цей роман займає особливе місце у
творчості письменника, оскільки тут він уперше продемонстрував свій талант у
прозі.
Над своєю книгою Гюго працював
з 25 липня 1830 по 14 січня 1831 року, з перервою в декілька місяців, що
збіглася з революцією, що вибухнула в Парижі. Опублікований 1831 року.
Цитата з роману «... Без любові і ніжності життя не що
інше, як мертвий, іржавий, скрипучий і потворний механізм»
Сюжет:
Письменник
Гренгуар, засмучений провалом своєї містерії, іде прогулятися по Парижу. На
Гревській площі він бачить танцюючу Есмеральду — циганку, неземної краси. Він
іде за нею і стає свідком того, як Фролло й Квазімодо намагаються викрасти
циганку, за наказом архідиякона Клода Фролло.
Дівчину
рятує капітан Феб, Квазімодо схоплюють, а священикові вдається піти непоміченим. Танцівниця відразу
закохується у свого рятівника.
Під
час покарання Квазімодо лише Есмеральда зглянулась на горбаня і дала йому води.
Згодом вже Квазімодо рятує Есмеральду від страти і ховає її у Соборі. Через роки знайшли кістяк Квазімодо у могилі
Есмеральди — горбань тільки після смерті поєднався з тією, яку кохав.
У
роману є ще одна сюжетна лінія – що розвивається на протязі всього роману:
викрадення Есміральди циганами в
дитинстві та пошуки її матір’ю.
Окремий
герой роману – Собор. Перш за все це центр культурного та політичного життя
парижан та всієї Франції. Він є притулком для тих кого незаконно переслідують,
адже людину, яка переховувалася в соборі, не можна було б арештовувати. Також він
є своєрідним символом боротьби.
Головні герої роману:
Есмеральда – вродлива молода циганка, танцівниця.
Клод Фролло — архидиякон Собору Паризької Богоматері. Його божевільний потяг до Есмеральди коштує
архидиякону.
Квазімодо — дзвонар з Нотр-Дам, глухий горбань. Люди зневажають і уникають
його через зовнішній вигляд.
Феб де Шатопер — капітан лучників короля. Феб заручений з Флер-де-Ліс, але бажає
володіти Есмеральдою. Клод Фролло намагається вбити Феба, але капітан виживає.
У замаху звинувачують Есмеральду.
Цитата з роману «Бувають у житті хвилини, коли навіть
невіруючий готовий сповідувати релігію того храму, який виявиться поблизу
нього».
Цікаві факти:
- Книгу Гюго
створював, за спогадами дружини, так: він купив пляшку чорнила і безглузду
фуфайку, замкнув під замок одяг і «увійшов в свій роман, як у в'язницю». Якби
Гюго не встиг закінчити текст вчасно, він був би змушений заплатити своєму
видавцеві неустойку.
-
Віктор Гюго, пишучи
свій роман, замислив вивести собор як один з його персонажів. Знаменитий
паризький готичний храм в той час як раз очікував доленосного рішення: його
повинні були або знести, або реконструювати. Завдяки Гюго Нотр-Дам залишився
неушкодженим.
- На
французькому Amazon роман Віктора Гюго "Собор Паризької
Богоматері" увійшов до топ-10 товарів, які найбільше замовляли
користувачі, після пожежі, яка сталася у
храмі.
- Драматичну історію
багато разів ставили в театрі, по ній створювали опери, балети і мюзикли. У
роману Віктора Гюго більше десяти екранізацій, включаючи диснеївський
мультфільм.
Екранізації,
мультфільми та театральні постановки
1905, 1922 — Есмеральда (фільм)
1911, 1956 — Собор Паризької Богоматері (фільм)
1917 — The Darling of Paris (фільм)
1923, 1997 — Горбун з Нотр-Дама (фільм)
1939 — Горбун Собору Паризької Богоматері (фільм)
1996 — Горбун з Нотр-Дама (мультфільм)
1998 — Нотр-Дам де Парі (мюзикл)
1999 — Квазімодо (фільм)
«Вирішила
прочитати цей роман, після того як випадково натрапила і послухала мюзикл Notre
Dame de Paris. При читанні в голові у мене вже був якийсь образ героїв книги.
Як трепетно я її читала, скільки емоцій зазнала! Прив'язалася до всіх героїв
книги»
«Книга "Собор Паризької Богоматері" Віктора
Гюго - незвичайне твір. читається на одному диханні і забуваєш, що справа
відбувалася давно, зовсім в інших соціальних колах».
Вибрані бібліографічні джерела
1. Безматірних Н. О. "Собори душ бережімо" (компарат. аналіз творів
"Собор Паризької Богоматері" В. Гюго та "Собор" О. Гончара)
: 11 кл. / Н. О. Безматірних // Вивчаємо
українську мову та літературу. – 2011. – № 11. – С. 15-17.
2. Богачова О. М. Віктор Гюго "Собор Паризької Богоматері" : 9-й
клас : [система уроків] / О. М. Богачова
// Зарубіжна література в школі. – 2016. – № 1/2. – С. 31-41. ; Зарубіжна література в школі. – 2016. – №
3/4. – С. 53-66.
3. Гюго В. Собор Парижской богоматери : роман / В. Гюго ; пер. с фр. Н. Коган
; предисл. и прим. С. Брахман. – М. :
Правда, 1984. – 560 с.
4. Гюго Віктор. Собор Паризької богоматері / В. Гюго ; пер. з фр. П. Тернюк. –
К. : Дніпро, 1989. – 478 с.
5. Евнина Елена Марковна. Виктор Гюго / Е. М. Евнина ; АН СССР. – М. : Наука,
1976. – 176 с.
6. Мартинюк Т. Всеперемагаюча сила кохання. Урок з елементами інсценізації за
романом Гюго "Собор Паризької Богоматері" : [8 клас] / Т.
Мартинюк // Зарубіжна література в
школах України. – 2009. – № 2. – С. 57-58
7. Сорока І. Таємниці "Собору Паризької Богоматері" (урок
позакласного читання за романом В. Гюго "Собор Паризької
Богоматері") : урок-вернісаж / Інна
Сорока // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. –
2016. – № 11. – С. 2-7
Детальніше:
ПИСЬМЕННИНИ ЮВІЛЯРИ 2020
За своє довге життя Бредбері написав 11 романів, понад 400 фантастичних повістей та оповідань, 21 п’єсу, а також інші літературні твори, кіносценарії, вірші, статті.
Читайте Рея Бредбері онлайн
Бредбері онлайн
КНИГИ-ЮВІЛЯРИ 2020
МОДНІ НОВИНКИ 2020
Радимо прочитати 5 кращих книг
(для гарного
насторою)
КРАЩІ КНИГИ 2019
Українські автори
- Астапенко Ігор. Чаполоч (Видавництво Анетти Антоненко)
- Брест Мартин. Пехота 3. Терриконы (ДІПА)
- Горіха Зерня Тамара. Доця (Білка)
- Гримич Марина. Клавка (Нора-Друк)
- Дністровий Анатолій. Б-52 (Видавничий центр «Академія»)
- Коломійчук Богдан. Готель «Велика Пруссія» (Видавництво Старого Лева)
- Кононенко Євгенія. Празька химера (Видавництво Анетти Антоненко)
- Криштопа Олег. Братство (Вавилонська бібліотека)
- 10. Лабіринт із криги та вогню: антологія актуальної драми. Революція Гідності й гібридна війна (Смолоскип)
- . Луцишина Оксана. Іван і Феба (Видавництво Старого Лева)
- Махно Василь. Вічний календар (Видавництво Старого Лева)
- Найден Александр. Картотека: повести, рассказы, пьеса (Стилос)
- Павлюк Ілларіон. Танець недоумка (Видавництво Старого Лева)
- Рафєєнко Володимир. Мондеґрін. Пісні про смерть і любов (Meridian Czernowitz)
- Роздобудько Ірен. Портрети невідомих (Видавничий центр «Академія»)
- Сенік Євгенія. Будинок із сірників, узятих із різних коробок (Видавництво 21)
- Сенцов Олег. Жизня (Видавництво Старого Лева)
- Чапай Артем. Дивні Люди (Видавництво 21)
- Чех Артем. Район «Д» (Meridian Czernowitz)
- Шиян Гаська. За спиною (Фабула)
- Хвильовий Микола. Повне зібрання творів у 5 томах (Смолоскип)
- Українська поезія
- Бородин Максим. Кто не спрятался (Герда)
- Воробйов Микола. Намальовані двері. Проникнення (Український письменник)
- Голобородько Василь. Яблуко добрих вістей (А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА)
- Калитко Катерина. Ніхто нас тут не знає, і ми нікого (Meridian Czernowitz)
- Карабович Тадей. Лугини (Піраміда)
- Ківа Ія. Перша сторінка зими (Дух і Літера)
- Лаюк Мирослав. Троянда (Видавництво Старого Лева)
- Позаяк, Недоступ, Либонь. Пропала грамота (Люта Справа)
- Поляк Богуслав. Тирлище (Смолоскип)
- Савка Мар’яна. Оптика Бога (Видавництво Старого Лева)
- Федюк Тарас. Цеглина (Навчальна книга – Богдан)
- Шкурган Василь. Діправді (Легенда)
- Херсонський Борис. Вклонитися дереву (Видавництво Старого Лева)
КНИГИ ЗАРУБІЖНИХ АВТОРІВ
Використано матеріали сайтів:
https://book24.ua/ua/blog/luchshie-knigi-2019/
https://prm.ua/naykrashhi-ukrayinski-knigi-za-2019-rik-reyting-pen/
ТОП українських книг 2018
Детальніше: https://maximum.fm/novini_t2
Детальніше: https://maximum.fm/novini_t2
https://maximum.fm/novini_t2
https://maximum.fm/novini_t2
https://maximum.fm/novini_t2
https://maximum.fm/novini_t2
Книги для дітей
https://maximum.fm/novini_t2
Топ книг 2018
Пропонуємо прочитати
твори зарубіжної класики:
Цей роман значною мірою автобіографічний. Роман змальовує долю талановитого письменника, що вийшов з робітничого середовища і домігся визнання.
Джером Девід Селінджер
«Над прірвою у житі»
Кен Кізі
«Політ над гніздом зозулі»
В основі сюжету – трагедія людей, які опинилися в психіатричній лікарні, де головний герой, що імітує душевний розлад, намагається пробудити в пацієнтах почуття власної гідності. Це роман про свободу особистості та протест проти насильства.
Антуан де Сент-Екзюпері
«Маленький принц»
Добра казка, найзнаменитіший твір французького письменника, в якому просто і проникливо розповідається про дружбу і кохання, вірність і нетерпимість до зла.
Данієль Дефо
«Робінзон Крузо»
Щоденник моряка із судна, що зазнало аварії, який прожив на самоті 28 років, подолавши багато випробувань. У книзі закладена глибока ідея – духовне та інтелектуальне змужніння людини, поставленої в унікальні життєві умови.
Михайло Булгаков
«Собаче серце»
Сатирико-фантастичний роман, в якому розповідається про неймовірний медичний експеримент, що завершується перетворенням собаки в людину. Але наслідки втручання в природу виявляються непередбаченими.
Éріх Марі́я Рема́рк
«Три товариші»
Зворушлива і сумна книга про дружбу і кохання. Про молодих людей, які, повернувшись з війни, знайшли підтримку у вірній дружбі.
Оскар Вайльд
«Портрет Доріана Грея»
Містичний і філософський роман. Письменник виклав історію людини, що ставилася до життя як до експерименту, нехтувавши загальнолюдськими цінностями.
Герман Мелвілл
«Мобі Дік, або Білий кит»
Розповідь ведеться від імені американського моряка, який пішов у рейс на китобійне судно. Капітан судна одержимий ідеєю помсти гігантському білому киту, вбивці китобоїв, відомому як Мобі Дік.
Гюстав Флобер
«Пані Боварі»
Вважається одним із шедеврів світової літератури. Головна героїня роману, дружина лікаря, живе невідповідно до своїх статків і заводить позашлюбні зв'язки в надії позбутися порожнечі і буденності провінційного життя.
Федір Достоєвський
«Злочин і кара»
Соціально-психологічний і філософський роман, в якому порушуються проблеми свободи, добра і зла, моральної відповідальності за свої вчинки.
Теодор Драйзер
«Американська трагедія»
У романі американського письменника зображена доля простого хлопця, обманутого міфом "американської мрії." Молода людина, скуштувавши всю красу життя багатих, так жадає утвердитися в їхньому товаристві, що йде заради цього на злочин.
Честерфилд
«Письма к сыну»
Філіп Дормер Стенхоп, граф Честерфілд – англійський державний діяч, дипломат, письменник. Так як він займав дуже важливі посади при владі, у нього не було можливості багато часу проводити зі своєю дитиною і виховувати її. Він пише своєму сину листи з повчаннями, аби той став справжнім джентльменом і порядною людиною. Листи лорда Честерфілда – своєрідна енциклопедія, наповнена життєвою мудрістю і тонкими спостереженнями. Завдяки їм він увійшов в історію XVIII століття як видатний письменник, публіцист, філософ-мораліст і педагог.
Підготувала завідувач
інформаційно-бібліографічного відділу
Мірохіна Т. В.
Тест
ТОП найпопулярніших книг
2017 р.
та ін.
Книги про кохання
З українського ТОПу
Незвичайні книги
Незвичайні бібліотеки
Реклама на користь бібліотек в США
Книги з бібліотеки Ватикана оцифрують
М'язочитальня
Економ бібліотека
Новини літературного життя
Сто кращих творів української літератури
http://www.livelib.ru/selection/18272
Сто кращих творів світової літератури
https://ru.wikipedia.org/wiki/100_лучших_книг_всех_времен_и_народов
Список лауреатів Нобелівської премії по літературі
Вільні бібліотеки в Києві
http://podrobnosti.ua/podrobnosti/2014/07/19/985439.html
Цікаве на YouTube
Фильм-сказка о библиотеке
Україна стала європейським аутсайдером за кількістю людей, що читають книги, пише український щотижневий журнал Корреспондент. В країні через відсутність моди на освіченість, старі бібліотеки і високі ціни зникла традиція читання, а значить, під загрозою вміння нації критично мислити і творчо опрацьовувати інформацію, зазначає видання. Так, за оцінками дослідницької компанії GfK України, для 73% населення країни читання не є сферою інтересу, а кожен четвертий українець не відкриває книг взагалі. Це тим більше вражає, що за часів існування Радянського Союзу регулярно присвячували час книгам, за офіційними даними, понад 90% населення і гасло СРСР - найбільш читаюча країна в світі відповідало дійсності.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Бібліотека планує розмістити тут флеш-інфо